Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Запиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Заважничать. Запишався, як кошеня в попелі.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Непохибний, -а, -е. Безошибочный, вѣрный. Він правдою непохибною дише. Непохибну тобі про це дам раду.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило.
Твердісько нар. = твердісінько.
Тьох! меж.
1) Выраж, біеніе сердца.
2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись!
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.
