Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Богоненавидник, -ка, м. Ненавидящій Бога. К. (Желех).
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Дебелина́, -ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде. Черниг. у.
Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. 16. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. ХС. IV. 18. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ до-діла. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Н. п. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті. Новомоск. у.
Парування, -ня, с. 1) Выдѣленіе пара. 2) Соединеніе въ пары; спариванье. Г. Барв. 316. 3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Мир. ХРВ. 165. Ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко. Грин. III.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Потелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Вовчиско... потелепав сі в ліс. Гн. І. 131. Уже кудись потелепалась швендя.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова К.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.