Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Ум. лозинка, лози́ночка.
Повідтинати 2, -на́ю, -єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).
Погетьманувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть гетманомъ.
Подожартовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).
Подокупляти, -ля́ю, -єш, гл. = подокуповувати.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни.
Порохнавіти, -вію, -єш, гл.
1) Истлѣвать, обращаться въ труху.
2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє.
3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють.
Чарування, -ня, с. Волшебство, колдовство. Ум. чаруваннячко.
