Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблучка

Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУЧКА"
Бабе́ць, -бця́, м. Рыба Cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Пч. II. 19. Cм. Голова́ч, ба́ба 24.
Баша Ii, -шати, с. Сынъ паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє... І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.
Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня. Вас. 173.
Негамузний, -а, -е. ? Рябий та негамузний він. Мир. Пов. II. 63.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Поставний, -а́, -е́ 1) Узаконенный, установленный. поставна ціна. Такса. 2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. Н. Вол. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.
Поштурхатися, -хаємося, -єтеся, гл. Потолкать другъ друга, надавать другъ другу тумаковъ, пинковъ. Хоть на кії, хоть кулаками поштурхатись попід боками. Котл. Ен. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.