Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабатя

Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння. Федьк. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАТЯ"
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Бурсачина, -ни, м. = бурсак.
Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ. Желех.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Гайтусь, — ходити Дѣтск. Испражняться. На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять. Ном. № 12206.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе. О. 1861. VI. Слов.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий. Вх. Уг. 244.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе. Вас. 183, 184.
Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1. Шух. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.