Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каганець

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАГАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАГАНЕЦЬ"
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Відполовинити, -ню, -ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3)на оці. Бѣльмо. Грин. II. 319. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17. Щух. І. 255.
Поосолоджувати, -джую, -єш, гл. Усладить (многихъ).
Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Чуб. V. 814. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Чуб. V. 823. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить. Шевч. 7.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати. Гол. IV. 348.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАГАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.