Тлумачення / значення слова "КАГАНЕЦЬ" | Словник української мови. Словник Грінченка

каганець

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАГАНЕЦЬ"

Сховати оригінал сторінки

Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.

повністю...

Досува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. досу́нути, -ну, -неш, гл. Додвигать, додвинуть.

повністю...

Змочи, змо́жу, -жеш, гл. = змогти. Желех.

повністю...

Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.

повністю...

Обмінювати, -нюю, -єш, сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.

повністю...

Поволокти, -чу́, -че́ш, гл. Поволочь, потащить. Москаль встав і насилу поволік потомлені ноги. Левиц. І. 2. Чи не поволочеш ти вовчого хвоста? Ном. № 11037.

повністю...

Пойда, -ди, ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані. Макс. (1849). 105.

повністю...

Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. ЗЮЗО. І. 133. б) — дика. Raphanus Kaphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. Любить, як собака редьку. Ном. № 5078. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. Ном. № 3448. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. Сосн. у. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. редечка. Мет. 120.

повністю...

Семисотний, -а, -е. Семисотный. Випросталась, як семисотна верства. Ном. № 8625.

повністю...

Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи. Гол. ІІІ. 498.

повністю...