Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабанник

Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАННИК"
Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Виткати, -тчу, -чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Комарник, -ка, м. Родъ шалаша для пастуха овецъ. Вх. Зн. 27.  
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки. Ном. № 12603.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого. Брацл. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.