Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Островище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ островъ.
Повінь, -вені, ж. Разливъ.
Припутень, -тня, м. пт.: а) Дикій голубь; б) подорожникъ, Emberiza Ammer. Сивий припущень. Припутень ходе над шляхом.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться.
Томитися, -млюся, -мишся, гл. Томиться, утомляться. Томились, жаждали, із голоду вмірали.
