Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укачати

Укачати, -ся. Cм. укачувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЧАТИ"
Воркітня, -ні, ж. Мурлыканіе.
Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Покумувати, -му́ю, -єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить. Вх. Зн. 54.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Грин. II. 40. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне. Чуб. V. 842.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.