Володати, -даю, -єш, гл. Владѣть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Так наморився, що й руками не володаю. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають.
Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою).
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники.
