Випікати, -каю, -єш, сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. випікати очі. Переносно: колоть глаза.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене.
Підбережка, -ки, ж. пт. = берегуля.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає.
Поспивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить. Кішка глечики поспивала.
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ.
Чомусь нар. Отчего-то. почему-то, зачѣмъ-то. Чомусь мені, мила, горілка не п'ється.
