Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють.
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Вилизати, -ся. Cм. вилизувати, -ся.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. 2) мн. Струпья на головѣ.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
