Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уколиця

Уколиця, -ці, ж. = околиця 1. Сюдою-тудою по за вколицю. Ном. № 7752.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОЛИЦЯ"
Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя! Шевч. 367.
Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Посл. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Дума. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. АД. I. 117. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. Ном. № 638. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. КС. 1898. VІІ. 42. 3) Раст. Ononis pircina. Шух. I. 21. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 45. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. КС. 1887. VI. 480. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Мет. 96. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Н. Вол. у. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. О. 1862. IX. 71.
Казань, -ні, ж. Слово, рѣчь, проповѣдь. Якусь тобі він (Плутон) казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. Котл. Ен. II. 38. Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. О. 1862. І. 71.
Підлягати, -га́ю, -єш, сов. в. підлягти, -ля́жу, -жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованию християнської любови. К. ХП. 14.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Потребити Cм. потребляти.
Тетера, -ри, ж. = тетеря. Летіла тетера, не вчора — тепера; упала в лободу, шукаю не знайду. Ном. № 132, стр. 294. Ум. тете́рка, тете́ронька, тетерочка, тетірка. Чуб. IV. 412.
Шовковий, -а, -е. 1) Шелковый. Шовкова плахта не к будню, а к святу. Ном. 2) шовко́ва трава. Раст.: a) Stipa pennata L. ЗЮЗО. I. 138. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. ЗЮЗО. I. 131. Ум. шовковенький. Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою. Чуб. V. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.