Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узяхарь

Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯХАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯХАРЬ"
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
Курнути Cм. курити.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Нітитися, -чуся, -тишся, гл. Жаться, съеживаться. І нітився в сусіда під дверима. К. Іов. 66.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗЯХАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.