Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узяхарь

Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯХАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯХАРЬ"
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Гуся́чка, -ки, ж. 1) Гусиный пометь. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Нане́забудь нар. Ha память.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Поодс.. Cм. повідс..
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ. Ольгоп. у.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗЯХАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.