Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Відусіль, відусіля, нар. Отовсюду со всѣхъ сторонъ. Біда відусіля преться.
Квітник, -ка́, м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Ум. квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. З обох боків ланку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались).
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Об'явити, -ся. Cм. об'являти, -ся.
Потомність, -ности, ж. Будущее.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги.
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає.
Росхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. росхлюпати, -паю, -єш, гл. Расплескивать, расплескать, расплеснуть. Не росхлюпуй води по дурному — ти її не носила.
