Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда.
Підспівач, -ча, м. 1) Подпѣвающій. Плохой поэтъ, подражатель.
Поприлітати, -та́ємо, -єте, гл. Прилѣтѣть (во множествѣ). Уже ластівочки поприлітали.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що?
Посовітуватися, -туюся, -єшся, гл. = порадитися.
Снізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сноза.
2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Cм. снизька, сніз.
Тьма, тьми, ж. 1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. 2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. 3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. тьма-тьмуща, тьма-темрява. Несмѣтное количество. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. 4) Насѣк. Pyralis.
