Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укметити

Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКМЕТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКМЕТИТИ"
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Єпи́скоп, -па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Росклекотатися, -чу́ся, -чешся, росклекоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Сильно раскипѣться, клокотать. 2) Объ орлахъ: раскричаться.
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. серпик, серпок.
Сльоз, -зу, м.турецький = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Управді нар. = справді.
Уселячина, -ни, ж. Всячина. Бессараб.
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Надщербиться. 2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться. Мил. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКМЕТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.