Бурячковий, -а, -е. = буряковий.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Ми́тний, -а, -е. Таможенный, мытный, пошлинный.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный.
Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину.
