Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укорочати

Укорочати, -чаю, -єш, сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204.ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи. Мир. Пов. II. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОРОЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОРОЧАТИ"
Жму́ття, -тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.
Залиша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. ІІ. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168.
Збі́днюватися Ii, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився. Н. Вол. у.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло. Волч. у.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця. Желех.
Поновлення, -ня, с. 1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. К. Дз. 7. Поновлення старини ждемо. К. Дз. 7. 2) Обновленіе.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Продовбати Cм. продовбувати.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКОРОЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.