Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укоренити

Укоренити, -ся. Cм. укореняти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОРЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОРЕНИТИ"
Воловина, -ни, ж. Воловье мясо. Не буде вже, каже пан, — ні різать, ні їсти тієї воловини. Стор. II. 48.
Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Левиний, -а, -е. = лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині! К. Псал. 132.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Неправо нар. 1) Несправедливо. 2) Неправосудно.
Обпіратися I, -ря́юся, -єшся, сов. в. обпе́ртися и обіпертися, обіпруся, -решся, гл. Опираться, опереться, упираться, упереться.  
Посходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись (о многихъ). Уночі посходились усі гайдамаки. Рудч. Ск. II. 147.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКОРЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.