Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уймати

Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЙМАТИ"
Дзизча́ти, дзижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Бжоли, метелики, оси, бабки, чмелі гудуть, дзижчать. Осн. 1862. VIII. 15.
Діста́ти, -ся. Cм. Діставати, -ся.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Заскоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. заскоро́дити, -джу, -диш, гл. Бороновать, забороновать. Зорали, посіяли... заскородили. Рудч. Ск. II. 194.
Знудіти, -дію, -єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас. Н. Вол. у.
Низійти, -йду́, -де́ш, гл. Снизойти. З святого неба низійшла твоя і, доля, і недоля. Шевч. 426.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Розлигатися, -га́юся, -єшся, гл. О волахъ: освободиться отъ налигача.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. сажка.
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.