Виволанка, -ки, ж.
1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку.
2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Cм. оглобля.
Зла́то, -та, с. и пр. = злото и пр.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину.
2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері.
Рекрут, -та, м. рекрутка, -ки, ж., рекрутство, -ва, с., рекрутський, -а, -е. = некрут, некрутка, некрутство, некрутсьский.
Самовоз, -за, м. Промышленникъ, нанимающій сукновальную мельницу, для которой сукна самъ собираетъ у хозяевъ ихъ и затѣмъ самъ ихъ доставляетъ обратно.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих.
Шальовка, -ки, ж. = шалівка. Поклали шальовки соснові.
