Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач.
Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці.
Застьо́ла, -ли, ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик.
Натхнення, -ня, с. = надхнення.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Розмізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размозжить.
Сміїни, ї́н, ж. мн. Свадебный пиръ на четвертый день свадьбы.
Стайня, -ні, ж.
1) Конюшня. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Ум. стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка.
