Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упрівати

Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРІВАТИ"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки. Мнж. 179.
Красунок, -нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Шевч. Круг його гукають. К.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти. Желех.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Пертися, пруся, пре́шся, гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
Попобрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Долгое время побродить въ водѣ, въ тинѣ. Попобрьохалася я в тій копанці, поки таки, дав Бог, вилізла. А то вже думала, що й смерть мені там буде. Кіевск. у.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили. О. 1862. IX. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПРІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.