Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця.
Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
Деся́ток, -тку, м. 1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. 2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ум. Деся́точок.
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони.
Запаші́ти, -шію, -єш, гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє.
Ікона, -ни, ж. Икона, образъ. Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб'є.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував?
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито.
Шпичка, -ки, ж.
1) Заостренный конецъ, заостренная палочка.
2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала.
3) Заноза.
