Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Дізнавати, -наю, -єш, сов. в. дізна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, разузнавать, провѣдывать. Коби моя матінка не дізнала: бо як моя матінка дізнає, то зараз мене за нелюба віддає. 2) Узнавать, извѣдывать, испытывать. Дізнає злющий злої муки. Cм. Дознавати.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби).
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Потайки нар. = потай.
Прислон, -ну, м.
1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ.
2) Горный обрывъ.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ.
Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.
