Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уразити

Уразити, -ся. Cм. уражати, -ся.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАЗИТИ"
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
Джинджури́стий, -а, -е. Кокетливый, франтовской.
Куматися, -маюся, -єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Ном. № 9493. Годі нам з ляшками куматись. Левиц. І. 1. 226.
Підкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.
Труска, -ки, ж. Обыскъ. Поїхали вони до його на труску та й знайшли усе покрадене. Новомоск. у.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.