Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. 2) — синя. Раст. Monilia coeruba.
Находити, -джу, -диш, сов. в. найти́, -йду́, -деш, гл. Находить, найти. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. 2) Находить, найти, наступать, наступить; нападать, напасть. Найдуть купою у хату. За наші гріхи находять ляхи. Находили на неї якісь страхи. Найшла буря вітряна. Чом на тебе не находе лиха година та нечиста сила? Як найду я з своїми боярами, то я тебе візьму од рідного батенька. 3) Только сов. в. — дитину. Родить ребенка. Найшла собі дочку.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. Ум. подаруночок.
Пообпливати, -ваю, єю, гл. Проплыть вокругъ многихъ предметовъ.
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву!
Скапцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.
