Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упоруч

Упоруч нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОРУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОРУЧ"
Гавин, -а, -е. Вороній. Ґавине гніздо.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Журавлю́ка, -ки, м. Ув. отъ журавель.
Зароди́ти, -джу́, -диш, гл. Уродить. Зароди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю! Мет. 344. Добра пшениця зародила. Мнж. 83.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Лв. 96. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Шевч. 554. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Чуб. III. 451. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. О. 1862. І. 65. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком. Чуб. V. 574.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ). Желех.
Нади́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Ном. № 1728. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини. Лукаш. 120.
Офіра, -ри, ж. = охвіра. Чуб. І. 168.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі. К. МБ. III. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОРУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.