Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ураг

Ураг, -га, м. = враг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРАГ"
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Відліг, -логу, м. на відліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговоръ. Cм. навідли, навідлі.
Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
На́падень, -дня, м. Рыболовный снарядъ, вентеръ, натянутый на большой обручъ на длинномъ шестѣ. Вас. 189.
Поперехрищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и перехрестити, но во множествѣ.
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Приписати, -ся. Cм. приписувати, -ся.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.
Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха. Сим. 20.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРАГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.