Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Болотянок, -нка, м. Раст. Caltha palustris, курослѣпъ болотный.
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе.
Печениця, -ці, ж. Сушеные яблоки или груши.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Ум. покійничок.
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ).
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Проїхали поле, проїхали друге.
