Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокорюватися

Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОРЮВАТИСЯ"
Випаровувати, -вую, -єш, гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо.
Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!» Рудч. Ск. І. 11.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки. Вх. Зн. 32.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжаВх. Зн. 35.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав. Харьк. у.
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. свистунець, свистунчик.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКОРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.