Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

управляти

Управляти, -ляю, -єш, сов. в. управити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. Мнж. 134. 2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п'ятдесят, чи шо, десятин. Мнж. 127. 3)до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти. К. (О. 1861. І. 313).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРАВЛЯТИ"
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт? Н. Вол. у.
Наговори́ти, -ся. Cм. наговорювати, -ся.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра. Мнж. 31.
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.
Роспустуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшалиться.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Хазяйствечко, -ка, с. Уш. отъ хазяйство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПРАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.