Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокій

Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙ"
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик. Вх. Уг. 252.
Неласка, -ки, ж. Немилость, неблаговоленіе. Желех.
Обночуватися, -чуюся, -єшся, гл. Стать на ночлегъ.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье. О. 1862. IV. 1.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 261.
Розглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. розглядітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв. Чуб. V. 196.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Чубук, -ка, м. Чубукъ. Чуб. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.