Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокій

Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙ"
Безздоров'Я, -в'я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)... в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а трете безздоров'я. КС. 1882. XII. 502.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно. Міусск. окр.
Нинечканар. = нині. Вх. Зн. 41.
Подокурювати, -рюю, -єш, гл. Докурить (во множествѣ).
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий. Ном. № 3624.
Сапувальник, -ка, м. = сапальник. Лохв. у.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.