Валашати, -шаю, -єш, гл.
1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики.
2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Злющий Cм. злючий.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа.
Попелястий, -а, -е. = попеластий.
Сажанка, -ки, ж. Посаженное растеніе. Се тютюн сіянка, а то сажанка. Цибуля сажанка і сіянка.
Цілець, -льця, м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо.
2) Большая каменная глыба.
Шелевило, -ла, с. Непосѣда? Ти то шелевило.
