Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Ум. вівчарик.
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре.
Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Поліз по стромах.
Таця, -ці, ж.
1) Подносъ. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці.
2) Дика таця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Ум. тацька, тацечка.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа.
