Бігарь, -ря, м. Палка. Візьму бігарь на плечі — вся моя худоба. Гол. IV. 513. Cм. биґарь.

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.

Натушкувати, -ку́ю, -єш, гл. Наложить много, закрывъ что-либо наложеннымъ. Натушковано на його зверху кожухів, подушок. Мир. ХРВ. 249.

Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.

Позохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).

Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.

Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Камен. у. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. І. 9.

Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.

Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови. Черк. у.