Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ.
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний.
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Ум. люба́ночка.
Перецвіркотати, -чу́, -ти́ш, гл. О сверчкѣ: окончить трещать.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
