Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый.
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Розчумати, -маю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. Він не розглядів і не розчумав нічого.
