Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати?
Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Ум. кроківка, кроковця. Поставлені кроковки.
Мочере́т, -ту, м. = мочар.
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Підвидіти, -джу, -диш, гл. Подсмотрѣть.
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу.
Черідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ череда.
2) Свиное стадо. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи.
