Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уприпуст

Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРИПУСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРИПУСТ"
Бавовнянка, -ки, ж. Хлопчатобумажная ткань. Желех.
Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. Аф. 356. а ні гаріля. Рѣшительно ничего. Ном. № 1923.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Н. Вол. у. Зоружив чобота. Н. Вол. у.
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный. Желех.
Обігнати Cм. обганяти.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Прапращурський, -а, -е. Относящійся къ прапращуру. О, любі пращурі, що давнину зазнали прапращурську. К. Дз. 156.
Усилувати Cм. усиловувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПРИПУСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.