Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урвитель

Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИТЕЛЬ"
А́фрика, -ки, ж. Африка.
Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.
Глянутися, -нуся, -нешся, гл. Посмотрѣть, взглянуть. Глянься на мене, на себе. Подивися, глянься, який я удався! Н. п.
Переставити Cм. переставляти.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Прослужити, -жу, -жиш, гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год? Грин. І. 196.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить. Угор.
Утруднити Cм. утрудняти.
Чечекати, -каю, -єш, гл. Трещать (о насѣкомыхъ). Метелики, шершні, бабки, коники снують, гудуть, чечекають. Г. Барв. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРВИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.