Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урвитель

Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИТЕЛЬ"
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди. К. Досв. 13.
Каламайка, -ки, ж. Ткань: коломенка. Котл. Кн. Словарь, 13. Юпка в її була з байки, а спідниця з каламайки. Сніп. 129. Шунті на ньому синій і китаєва юпка, поясом і аглицкої каламайки підперезаний. Кв. П. І. 85.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Підштовхнути Cм. підштовхувати.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить. Канев. у.
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними. Морд. Оп. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРВИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.