Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урвитель

Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИТЕЛЬ"
Барити, -рю, -риш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Н. п. Ой нуте, робіть, себе не баріть! Чуб. ІІІ. 231.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде. Черниг.
Же́рех, -ха, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ. Ворон.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Новик, -ка, м. = новак 2. Зійшов місяць ще й новик. Чуб. V. 18.
Пообшиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшитися, но о многихъ.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова. Грин. II. 349.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл. 1) Удерживать, удержать. 2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину. Гн. II. 24.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРВИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.