Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упушити

Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили. Ном. № 12389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПУШИТИ"
Вдовець, -вця, м. = удовець.
Волеваха, -хи, м. Родъ цапли. Радом. у.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
Наплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. наплу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Напутывать, напутать. Наплутала ниток та й пішла, а мені треба росплутувати. Харьк. 2) Путаться, спутаться въ словахъ. Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. І. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. пружок.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.