Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упушити

Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили. Ном. № 12389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПУШИТИ"
Відмалювати, -люю, -єш, гл. Нарисовать.
Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.
Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. Ном. № 9721. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає. Шевч. 540.
Гря́зьки́й, -а, -е. Грязный (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). Грязька дорога. Калюжа грязька. Чуб. ІІІ. 138. Ой вийду й на вулицю, аж вулиця грязька. Грин. ІІІ. 166.
Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Ланцювати, -цю́ю, -єш, гл.ріку. Перегораживать рѣку двумя рядами камней, сближающимися въ направленіи теченія воды, образуя уголъ, вершина котораго не закончена, — въ этомъ отверстіи ставятъ сѣть или иной снарядъ для рыбной ловли. Вх. Зн. 31.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Порозсікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (во множествѣ).
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.