Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокоюватися

Упокоюватися, -коююся, -єшся, сов. в. упокоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось. Мир. ХРВ. 349.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОЮВАТИСЯ"
Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.
Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.
Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку. Єв. Мт. VII.
Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Грин. III. 423. Діток спати ложити. Мир. ХРВ. 126. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Чуб. І. 77. Я за свиту карбованця ложу. Мир. ХРВ. 195.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКОЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.