Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокоюватися

Упокоюватися, -коююся, -єшся, сов. в. упокоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось. Мир. ХРВ. 349.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОЮВАТИСЯ"
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Ваш, ваша, ваше, мѣст. Вашъ, ваша, ваше Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 63. Де вашая мати? Поможи, Боже, і нашим, і вашим. Ном. № 3009. Вибачайте, не вашій честі, дурний був. Черниг. г.
Мазі́йка, -ки, ж. Мазуха, мазунья.
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця. Камен. у.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКОЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.