Брудити, -джу, -диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Кожухарь, -ря́, м. Портной, шьющій кожухи.
Колоддя, -дя́, с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки.
Печерування, -ня, с. Ловля раковъ руками въ ихъ норахъ.
Попартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить плохой работой (во множествѣ).
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором».
