Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убір

Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Баршан, -ну, м. = оксамит. Вх. Уг. 227.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски. Желех.
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти. Желех.
Нахлюпувати, -пую, -єш, сов. в. нахлюпати, -паю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать.
Подоходжувати, -джуємо, -єте, гл. = подоходити.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Речи, -чу, -чеш, гл. = ректи. Вх. За. 59.
Рождення, -ня, с. 1) Рожденіе. Ой був же я на рожденні в Діви Марії, породила Діва сина в яслах на сіні. Чуб. III. 368. 2) Потомство. Жаль свого рождення. Кв. Наслідує тобі твій син, твоє рождення. К. Псал. 300.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця! Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.