Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убір

Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Відгуляти 2, -ля́ю, -єш, гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля. Рудч. Св. І. 129.
Відтів нар. = відтіль. Гол. І. 175.
Канка, -ки, ж. 1) Раст. Scirpus lacustris. Вх. Пч. І. 12. 2) Головной женскій уборъ. Вх. Зн. 23.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Ли́занка, -ки, ж. Кушанье: сваренное молоко съ мукой. Шух. І. 142.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Фінда, -ди, ж. Вѣтренная, легкомысленная дѣвушка. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.