Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи.
Бакло, -ла, с. = баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося.
Браговар, -ра, м. Заторный чанъ.
Голубити, -блю, -биш, гл.
1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала.
2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. Голублячи такі думки в серці.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Поголубитися, -блюся, -бишся, гл. Поласкаться. Білесенькі, повні, як півонь, маківки, що мовляв, де тільки русальна з молодиком поголубляться, там вони врожаються й цвітуть.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути.
Цупко нар.
1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Вчора цупко п'яний був. Цупко захріп. І мене цупко узяла була холера. Цупко стало у нас за ліс.
2) Жестко, твердо. Цупко по мерзлому орати.
