Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ублагати

Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Мет. 66. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала. Шевч. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБЛАГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБЛАГАТИ"
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.
Збур, -ру, м. Трипперъ. Вх. Зн. 20.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877.
Мітла́стий, -а, -е. Похожій на метлу, широкій (о бородѣ). Із-за борід, мов кущ лози, мітластих. К. МБ. II. 123.
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Наколдовать, наворожить. 2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала. Н. п.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Порохня, -ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. І. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться, (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.
Солоний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний. Ном. № 328.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБЛАГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.