Виткий, -а, -е. Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград.
Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Докоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого.
Злісливо нар. Зло, сердито.
Марчі́ти, -чію, -єш, гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє.
Моца́рство, -ва, с. Могущество.
Папортина, -ни, ж. = папороть.
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків.
Пшеничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ пшениця.
2) Маисъ, кукуруза, Zea Mays L.
3) Родъ узора въ вышивкѣ.
4) Раковая икра.
Скочки нар. Вскачь, галопомъ. Коні бігли скочки.
