Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіж

Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЖ"
Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Жарту́н, -на, м. = жартівник.
Лискави́ця, -ці, ж. Зарница.
Порізатися, -жуся, -жешся, гл. Обрѣзаться.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Припішати, -шаю, -єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав. Черк. у.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Г. Барв. 65. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали). Мкр. Н. 4.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Шурнути, -рну, -неш, гл. 1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила. Н. п. 2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері. Св. Л. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.