Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіратися

Убіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Ном. № 12826. Убрався в жупан і дума, що пан. Ном. № 11179. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. У намисто уберуся. Шевч. 504. убратись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: «Вічная пам'ять». Св. Л. 108. 2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Ном. № 11277. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. Г. Барв. 472. 8)у що = убиватися, вбитися 3. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. Мир. ХРВ. 49. 4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. К. (ЗОЮР. II. 204). 5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. Ном. 6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Рудч. Ск. Зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. І. 201. 7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Рудч. Ск. І. 43. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. Ном. 8) Входить, войти, помѣститься. Cм. увібратися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИСЯ"
Вутреня, -ні, ж. = утреня.
Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі. Грин. III. 96.
Іванішній, -я, -є. Относящійся къ дню св. Ивана. сіно іванішнє. Сѣно, скошенное въ день св. Ивана. Шух. І. 170.
Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Ном. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! Мет. 73. час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. Г. Барв. 411. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Шух. І. 22, 211. Kolb. І. 65. Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Мет. 48. Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Левиц. І. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Федьк. І. 7. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. МВ. ІІ. 163. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. МВ. (О. 1862. І. 72). Жінка маненька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Н. п. Ти ж моя манюсюнечка! Г. Барв. 100.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали. Н. п.
Павуковий, -а, -е. Пауковый.
Поцілунок, -нку, м. Поцѣлуй.
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.
Чужоземний, -а, -е. Иноземный. Драг. 97. Г. Барв. 489. І розм'ягчив серця народам чужоземним. К. Псал. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.