Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убавити

Убавити, -ся. Cм. убавляти, -ся.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБАВИТИ"
Буйність, -ности, ж. 1) Изобиліе, плодородіе. 2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.
Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. XII. 30.
Гицельський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гицелю.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить. Желех. (Ігн. з Никл., Казки 13).
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій. Желех.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Царіградський, -а, -е. 1) Константинопольскій. 2)ка лоза. Раст. Elaeagnus hortensis L. ЗЮЗО. I. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.