Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убійник

Убійник, -ка, м. Убійца. Убійники вбили. Шух. І. 215. Казав убійника стерегти. МВ. (О. 1862. І. 102). Посадили між злодіями, між убійниками. МВ. Н. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЙНИК"
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Ми́лостинька, -ки, ж. Ум. отъ милостиня.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Поперхливий, -а, -е. Вспыльчивый, запальчивый. Вх. Лем. 454.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл.з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.
Слухатися, -хаюся, -єшся, гл. Слушаться, быть послушнымъ. Не будеш слухаться, то нічого не поможеться. Рудч. Ск. II. 118.
Чагарець, -рця, м. Ум. отъ чагарь.
Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.